ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
«ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ПРОМИСЛОВОСТІ»
Курси Сантехніка в Києві
Санте́хнік (також: слюсар-сантехнік) – робітник, який займається наладкою та ремонтом сантехнічного обладнання.
Освіта сантехніків відбувається у профтеучилищах, професійних коледжах та безпосередньо на виробництві. В Україні професійні сантехніки мають розряди від 2 до 6. Останнім часом з ускладненням обладнання та сантехнічних систем робота сантехніка вимагає ґрунтовної підготовки у декількох галузях і є гостродефіцитною.
Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливе без сантехніка. Інженерна комунікація, санітарно-технічні зручності – це “кровоносні судини” кожного приміщення, якими проходить вода, газ, тепло.
Холодне і гаряче водопостачання, каналізація, центральне опалювання – всі ці комунікації та їхнє безперебійне функціонування залежать від професійності сантехніка. Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їхньої якості залежить затишок і комфортне проживання мешканців у будинку. Сантехніки не лише проводять монтажні і установлювальні роботи нового сантехнічного устаткування. Величезне значення має ремонт, профілактичне обслуговування, а також заміна старого устаткування на нове.
Сантехнік виконує монтаж і ремонт систем опалення, водопостачання, каналізації та газопостачання. Встановлює та приєднує до трубопроводів різне сантехнічне устаткування – умивальники, мийки, раковини, ванни, унітази. Сантехнік також комплектує матеріали та вироби для налагодження санітарно-технічних систем і складає монтажні схеми. Монтує водопровід і каналізацію, насоси, парові котли, терморегулятори та інше обладнання. Крім цього, сантехнік перевіряє та регулює трубопровідні системи й апаратуру. Роботи проводяться як у приміщенні, так і на вулиці.
Сантехнікові також необхідні знання сантехнічних матеріалів, деталей, основ будівельної справи, облаштування опалювальних систем, систем очищення повітря та води.
Коротка історія професії:
Професія сантехніка має довгу історію. Перші сантехніки з’явилися ще в Давньому Римі. Попередники сучасних сантехніків будували й обслуговували водовідводи, фонтани та системи стоків Вічного міста. Складність і досконалість давніх конструкцій вражає інженерів дотепер.
Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам’яних аркад.
Давні греки побудували водогін завдовжки 1 280 м поруч із Афінами 2,5 тисяч років тому.
Один з найвідоміших давноримських акведуків на території сучасної Франції знаходиться неподалік від Ремулена — це акведук Пон-Дю-Гар.
Історично, акведуки активно будували там, де було розвинене землеробство, використовуючи для зрошення земель.
Інша, не менш відома роль акведуків — забезпечення великих міст питною водою. Деякі зі знаменитих римських акведуків ще досі використовуються за цим призначенням.
Характер роботи:
Кваліфікований слюсар-сантехнік повинен знати:
– способи з’єднання труб в холодному та гарячому стані;
– способи кріплення санітарно-технічних деталей та виробів;
– норми випробовування трубопроводів;
– причини несправностей в роботі санітарно-технічних пристроїв і способів їх усунення, призначення різних слюсарних інструментів.
Слюсар-сантехнік повинен вміти:
– правильно встановлювати різне обладнання – умивальники, ванни, унітази, парові котли, навішувати радіатори, ставити газові плити;
– виконувати основні слюсарні операції, користуватись ручним та механізованим слюсарним інструментом.
Ринок праці:
Професія широко розповсюджена, затребувана на всіх етапах будівництва і при експлуатації будівель і супровідних технічних систем. На сьогоднішній день найпопулярнішими професіями в столиці за даними Київського центру зайнятості є слюсар-сантехнік.
Зарплата сантехніка, який працює приватно, залежить від кількості замовлень. Такі фахівці користуються величезним попитом на ринку праці. Нещодавно журнал Forbes опублікував рейтинг найбільш затребуваних професій у США. Як виявилося, найбільш потрібними фахівцями виявилися сантехніки.
Слюсар-сантехнік може працювати на будівництвах, заводах, що випускають санітарно-технічне обладнання, житлово-експлуатаційних конторах, а також на кожному великому підприємстві та в установі чи приватно.
Зарплата сантехніка, який працює приватно, залежить від кількості замовлень. Такі фахівці користуються величезним попитом на ринку праці.
Медичні обмеження:
Слюсар-сантехнік повинен мати:
– міцне здоров‘я;
– фізичну силу;
– добрий слух і зір;
– правильну координацію рухів;
– добру пам ‘ять;
– оперативне мислення, яке допоможе швидко і вірно знаходити причини несправностей в роботі обладнання.
Робота сантехніка є дуже важкою фізично та має цілий перелік проти показів. Робота вимагає спостережливості, кмітливості та точності у діях. Через те, що працювати найчастіше доводиться в умовах нестачі освітлення, в приміщеннях, заповнених паром, до зору сантехніка висувають досить високі вимоги.
Слюсар-сантехнік також повинен мати добрий окомір, оскільки до його обов’язків входить розмічування місць кріплення обладнання та різні вимірювальні операції. У нього повинні бути добре розвинені дотик і координація, необхідні при затягуванні різьби та її перевірки. Також фахівець повинен мати добрий слух, щоб уміти визначати стан систем за звуком, нюх для визначення витікання газу і пам’ять на малюнки, щоб тримати в уяві облаштування всієї системи.
Медичні протипоказання: хвороби опорно-рухового апарату (хронічний радикуліт, розширення вен, плоскостопість), серцево-судинної системи, зору (дальтонізм); порушення у вестибулярному апараті; схильність до простудних і алергічних захворювань; нервово-психічні захворювання.
Загальнопрофесійна підготовка;
Основи правових знань;
Основи галузевої економіки і підприємництва;
Професійно-теоретична підготовка;
Технологія санітарно-технічних робіт;
Матеріалознавство;
Охорона праці;
Технічне креслення;
Електротехніка;
Професійно-практична підготовка;
Виробниче навчання;
Виробнича практика;
«Технологія санітарно-технічних робіт»
Загальні відомості про будівлі і споруди;
Допуски і технічні вимірювання;
Общесантехніческіе роботи;
Арматура санітарно-технічних систем, її обслуговування і ремонт;
Правила транспортування та поводження з балонами з киснем і ацетиленом;
Заготівля, складання деталей в заготівельних майстернях
Труби та їх з’єднувальні частини;
Способи гнуття труб;
Способи з’єднання труб;
Будова трубопроводів системи опалення, технологія їх обслуговування та ремонту;
Будова трубопроводів системи водопостачання, технологія їх обслуговування та ремонту;
Будова трубопроводів системи каналізації, газопостачання та водостоків, технологія їх обслуговування та ремонту;
Методи випробування санітарно-технічних систем.
«Матеріалознавство»
Основні відомості про метали і сплави;
Залізовуглецеві сплави;
Термічна обробка стали;
Ущільнювальні матеріали;
Корозія металу і засоби захисту від неї;
Класифікація труб і їх характеристика;
Ливарне виробництво;
притиральні матеріали;
Пластмаси та вироби з них;
Кольорові метали;
флюси.
«Технічне креслення»
Загальні відомості про будівельному креслення;
Основні вимоги до виконання та оформлення креслень;
Основи проекційного креслення
Розрізи і розрізи;
Робочі креслення деталей;
Умовні позначення на кресленнях.
«Електротехніка»
Змінний струм і кола змінного струму;
Електричні вимірювання та електровимірювальні прилади;
Трансформатори;
Електричні апарати;
Електричні машини.
“Охорона праці”
Правові та організаційні основи охорони праці;
Основи безпеки праці в будівельній галузі. Загальні відомості про потенціал небезпек. Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці;
Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпечність виробництва і вибухозахист;
Основи електробезпеки;
Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди;
Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.
Перспективи розвитку:
Щоб працювати сантехніком, достатньо початкової фахової освіти, однак бажаною є середня фахова освіта. Навчатися можна в ПТУ й у технічних училищах. Продовжити здобуття освіти бажаючі можуть на будівельних факультетах різних технікумів і вишів. Навчитися сантехнічній майстерності також можна на курсах. Слід зазначити, що рівень освіти позначається і на зарплаті сантехніка. Без отримання додаткової професійної освіти кар’єрний ріст можливий лише до бригадира або техніка.
Вартість навчання - 5000 грн. Можлива поетапна оплата за навчання.
Термін та графік навчання - 3 місяці, 2 рази на тиждень.
Форма навчання - вечірня з 17:00 до 21:00. Іногороднім слухачам надається гуртожиток, готель.
По закінченні навчання видається свідоцтво про присвоєння спеціальності, кваліфікації та розряду.
ЧОМУ обирають ПРОГРАМУ
Інститут підготовки кадрів промисловості
популярні курси